Пам’ятка для бджолярів
Рекомендації щодо лікувально-профілактичних заходів хвороб бджіл
Заходи по профілактиці та лікуванню хвороб бджіл, що є обов’язковими на пасіці, та повинні проводитись протягом активного пасічницького сезону.
1. В ранньовесняний період до появи розплоду проводять обробку бджіл противарроатозними препаратами.
2. Весною та в першій половині літа в період між відкачуванням меду можна обмежитись для обробки імаго бджіл тільки органічними кислотами, зокрема 15%-ною молочною кислотою або 2,5-3%-ною мурашиною чи щавлевою тричі з інтервалами 7 днів, або препаратами на їх основі.
3. З 15-20 липня (після відкачування меду) необхідно вибірково визначити ступінь враження бджолиних сімей кліщем варроа. Для цього визначають процент закліщеності імаго бджіл та личинок робочих бджіл і трутнів в запечатаному розплоді. Процент закліщеності обраховують за формулою: кількість кліщів ділять на кількість проаналізованих особин і множать на 100%. Якщо процент закліщеності менше 1,5%, обробку хімічними акарицидами відкладають до відкачування меду з соняшника (початок серпня). Якщо процент закліщеності більше 1,5% ― безвідкладно застосовують хімічні противарроатозні засоби (органічні кислоти, препарати на основі флуметрину чи флувалінату) терміном не більше 24 діб. Ефективність обробки контролюють, підклавши на дно вулика змащений жиром цупкий папір. Розміщення цупкого паперу, змащеного жиром, під розплідною частинної бджолиного гнізда дозволяє не тільки мати уяву про ефективність противарроатозних обробок, але і слідкувати за природним осипом кліща в бджолиних сім‛ях протягом сезону. За нашими спостереженнями, якщо природний осип кліща в бджолиній сім’ї більше 5 особин за добу треба терміново проводити противарроатозні обробки.
4. Якщо не планується відбір меду в другій половині літа, можна відразу застосувати хімічні акарициди на основі амітразу. Якщо амітраз застосовується в вигляді парів або в рідкому стані, обробку проводять тричі з інтервалом в 7 днів, а якщо на дерев’яному шпоні полоски ставлять на 24 доби. .
5. Заключна обробка від кліща проводиться в жовтні – листопаді при відсутності розплоду в гніздах 2-3 рази з інтервалом 7-10 днів. Зазвичай, це препарати на основі амітразу або це 3%-на щавлева кислота.
6. Профілактику нозематозу обов’язково проводять восени, згодовуючи бджолам разом з цукровим сиропом препарат КАС (КАС-82) (30% лікувального корму від загальної кількості кормів, що згодовуються бджолам на зиму), який легко готується в домашніх умовах з бруньок сосни та полину гіркого. Можна замінити препарат КАС витяжкою з бруньок сосни, бруньок тополі чорної, бруньок берези, деревію, полину гіркого (1-2%). Весною протинозематозний оздоровчий прийом включає згодовування зазначених витяжок але в невеликих дозах (0,3-1 л на сім’ю).
7. Необхідно пам’ятати, що вчасне згодовування цукрового сиропу дозволить не зношувати бджолині сім’ї, що йдуть в зиму. Заміна природного корму на цукровий сироп не повинна бути повною, бажано, щоб мед складав 50% від загального об’єму корму, що потрібен для зимівлі бджіл.
Планові весняні лабораторні дослідження бджолосімей
З метою збереження бджолиних сімей та недопущення їх загибелі рекомендується щорічно навесні проводити лабораторні дослідження на:
1. Варрооз
Основна паразитарна хвороба бджіл, що призводить до ослаблення сімей та значних економічних втрат. Рекомендовано обстеження після першого весняного обльоту.
2. Нозематоз
Викликає виснаження, пронос та поганий розвиток бджолосімей. Дослідження проводиться шляхом лабораторного аналізу відібраних бджіл.
3. Акарапідоз
Паразитарне ураження трахей бджіл, що спричиняє ослаблення та загибель сімей. Діагностується виключно лабораторно.
Порядок відбору матеріалу:
Відібрати 30–50 живих або свіжозагиблих бджіл з кожної підозрілої або контрольної сім’ї. Матеріал доставити до лабораторії в чистій сухій тарі. Звернутися для оформлення супровідних документів.
Важливо!
Своєчасна діагностика дозволяє:
- попередити масову загибель бджіл;
- своєчасно провести лікувально-профілактичні заходи;
- забезпечити благополуччя пасіки.
Для проведення досліджень звертайтеся до спеціалістів Херсонської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Фахівці нададуть консультацію щодо відбору матеріалу та організації лабораторних досліджень.
Планові весняні обстеження — запорука здорової та продуктивної пасіки.
