ДОВІДНИК ГОЛОВИ ОТГ

Дата: 16.04.2025 10:03

Кількість переглядів: 32

ДОВІДНИК ГОЛОВИ ОТГ
ЗМІСТ

5. Вимоги санітарного законодавства щодо застосування пестицидів і
отрутохімікатів сільгоспвиробниками
1. Санітарно – епідемічне благополуччя населення. Загальні
положення. Визначення основних термінів і понять.
Санітарно-епідемічне благополуччя населення – стан здоров’я
населення та середовища життєдіяльності людини, за якого показники
захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови
проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища
життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарним
законодавством;
Санітарне законодавство - сукупність нормативно-правових актів, що
регулюють суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення
санітарно-епідемічного благополуччя населення, встановлюють державні
медико-санітарні правила, медико-санітарні нормативи та медико-санітарні
регламенти, які є обов’язковими для виконання всіма учасниками
правовідносин незалежно від правового статусу;
Середовище життєдіяльності людини (далі - середовище
життєдіяльності) - сукупність об’єктів, явищ і факторів навколишнього
середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують
людину, впливають і визначають умови її проживання, харчування, праці,
відпочинку, навчання, виховання тощо;
Державні медико-санітарні нормативи (санітарні нормативи) -
обов’язкові до виконання параметри безпечності середовища
життєдіяльності людини та епідемічного благополуччя, затверджені
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров’я, які є науково обґрунтованими
на основі відповідних досліджень та аналізу ризику згідно з вимогами
безпеки для життя і здоров’я людини за медичними критеріями та виражені
у припустимому максимальному або мінімальному, кількісному та (або)
якісному значенні показника, що характеризує фактор середовища
життєдіяльності, а також стан здоров’я населення за критеріями
захворюваності, поширеності хвороб, фізичного розвитку, імунітету тощо,
включаючи гранично допустимі концентрації, допустимі дози, максимальні
2
рівні впливу, максимальні межі залишків, максимальні рівні вмісту,
допустимі добові дози, рівні включень, часові обмеження щодо
використання продукції або доступу працівників та/або населення на об’єкти
після застосування небезпечних факторів, епідеміологічні показники,
протиепідемічні нормативи, недотримання яких може призвести до
шкідливого впливу на здоров’я людини;
Державні медико-санітарні правила (санітарні регламенти) - обов’язкові
для виконання заходи та вимоги, необхідні для забезпечення державних
медико-санітарних нормативів, недотримання яких створює загрозу
здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу
виникнення і поширення інфекційних та масових неінфекційних хвороб
(отруєнь) серед населення. Державні медико-санітарні правила включають
державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарнопротиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми,
протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і
норми, державні санітарні регламенти та затверджуються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони здоров’я;
Медико-санітарні заходи (санітарні та протиепідемічні заходи) -
комплекс організаційних, адміністративних, інженерно-технічних,
медичних, нормативних (регуляторних), екологічних, ветеринарних та інших
заходів, спрямованих на усунення або зменшення шкідливого впливу на
людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню і
поширенню інфекційних і масових неінфекційних хвороб та їх ліквідацію,
кінцевою метою яких є захист здоров’я та забезпечення санітарноепідемічного благополуччя населення.
Законодавство України про забезпечення санітарно-епідемічного
благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції
України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я,
Закону України «Про систему громадського здоров’я», законів
України: «Про подолання туберкульозу в Україні», «Про запобігання
захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших
нормативно-правових актів та санітарних норм.
Фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється
за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у
випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.
3
2. Вимоги щодо забезпечення населення якісною та
безпечною для здоров’я людини питною водою
Статтею 13 Закону України від 10.01.2002 року № 2918-III «Про питну
воду та питне водопостачання» визначені повноваження органів місцевого
самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води,
питного водопостачання належать:
затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері питної води,
питного водопостачання проектів містобудівних програм, генеральних
планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води,
питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних
державних і місцевих програм;
надання згоди на розміщення на відповідній території нових або
реконструкцію діючих об'єктів, діяльність яких може завдати шкоди
джерелам та системам питного водопостачання;
прийняття рішень з проведення державної експертизи проєктів
господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної
води та системи питного водопостачання;
здійснення контролю за якістю питної води, використанням та
охороною джерел і систем питного водопостачання;
забезпечення інформування населення про якість питної води та стан
питного водопостачання;
встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання
(крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг);
обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі
порушення ними вимог законодавства у сфері питної води, питного
водопостачання в межах своїх повноважень;
встановлення правил користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді;
встановлення зон санітарної охорони джерел та об'єктів
централізованого питного водопостачання;
обмеження або заборона використання підприємствами питної води для
промислових цілей;
погодження інвестиційних проектів стосовно об'єктів водопостачання,
що перебувають у комунальній власності;
сприяння провадженню інвестиційної діяльності у сфері
централізованого водопостачання;
розроблення і реалізація схем водопостачання, що перебувають у
комунальній власності;
вирішення інших питань у сфері питної води, питного водопостачання
відповідно до законів України.
4
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему громадського
здоров’я» визначено, водні об’єкти, що використовуються в цілях питного та
господарсько-побутового водопостачання, не повинні бути джерелами
біологічних, хімічних і фізичних факторів шкідливого впливу на людину.
Статтею 59 Водного кодексу України передбачено, що підприємства,
установи та організації, які забезпечують спеціальне водокористування для
задоволення питних і побутових потреб населення в порядку
централізованого водопостачання, зобов'язані здійснювати постійне
спостереження за якістю води у водних об'єктах.
Вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для
споживання людиною, а також правила виробничого контролю та
державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного
водопостачання населення встановлені Державними санітарними нормами
та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для
споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, затвердженими Наказом
Міністерства охорони здоров'я України 12.05.2010 № 400. Зазначені
Санітарні норми обов'язкові для виконання органами виконавчої влади,
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких
пов'язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного
водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем
у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.
З 17.05.2024 року набрав чинності «Порядок розроблення
підприємствами централізованого водопостачання та централізованого
водовідведення технологічних регламентів», затверджений Наказом
Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від
12.04.2024 року №309.
Відповідно до зазначеного Порядку, технологічний регламент – це
документ підприємств централізованого водопостачання та
централізованого водовідведення, у якому визначено вимоги до
технологічного процесу експлуатації систем та об’єктів централізованого
водопостачання та централізованого водовідведення під час здійснення
виробничої діяльності, режими експлуатації споруд і обладнання.
Технологічний регламент є обов’язковим документом для ведення
суб’єктами господарювання господарської діяльності з централізованого
водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Технологічний регламент розробляється підприємством
централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення,
або спеціалізованою науковою установою, конкретизуючи його вимоги для
відповідного підприємства, системи водопостачання та/або водовідведення, і
затверджується його керівником за погодженням з органом місцевого
самоврядування в межах території територіальної громади, на якій
технологічний регламент буде застосовуватися територіальними органами
Держпродспоживслужби та центрами контролю та профілактики хвороб.
5
Строк погодження технологічних регламентів не повинен перевищувати
одного місяця з дня подання у відповідний орган місцевого самоврядування.
Строк дії технологічного регламенту встановлюється не більше, ніж на 5
років.
Технологічні регламенти для існуючих об’єктів централізованого
водопостачання та централізованого водовідведення розробляються
протягом одного року після затвердження цього Порядку, а далі - після
завершення строку дії попереднього технологічного регламенту; для
новозбудованих (реконструйованих) об’єктів централізованого
водопостачання та централізованого водовідведення - не пізніше, ніж у
місячний строк після проведення пусконалагоджувальних робіт.
6
3. Вимоги до організації санітарного очищення населених
пунктів
Поводження із відходами гостро стоїть на порядку денному органів
місцевого самоврядування, місцевих рад Херсонської області для
недопущення виникнення екологічної катастрофи. Відповідно до ст.11
Закону України від 20.06.2022 року №2320-IX «Про управління
відходами» - територіальні громади є власниками відходів, переданих їх
утворювачами або попередніми власниками до систем управління
побутовими відходами. Перехід права власності на відходи до інших
суб’єктів здійснюється на підставі договору між органом місцевого
самоврядування та суб’єктом господарювання у сфері управління відходами
або між суб’єктами господарювання у сфері управління відходами.
Відповідно до ст.12 Закону №2320-IX, власник або користувач
земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений,
невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів,
інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган
виконавчої влади.
Орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади
із залученням територіального органу центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів,
територіального органу Національної поліції України встановлює
утворювача або власника виявлених відходів.
Якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб’єкта
господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних
наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або
місцевого бюджету.
Збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не
встановлений організовують:
- виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
- виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування.
Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють
суб’єкти господарювання у сфері управління відходами.

Державними санітарними нормами та правилами утримання територій
населених місць, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я
7
України від 17.03.11 р. № 145, встановлені вимоги до санітарного очищення
територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного
прибирання об’єктів благоустрою та державного санітарноепідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і
поводження з відходами, які є обов’язковими для виконання органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.
Статтею 26 Закону №2320-IX визначений вичерпний
перелік повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління
з відходами.
1. До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері управління
відходами належить:

2. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у
сфері управління відходами належить:

8

очищення населеного пункту».
Відповідно до п.3. розділу І Порядку, розроблення, погодження та
затвердження Схеми здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та
міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації —
для одного або кількох населених пунктів, що входять до складу відповідної
ради; Рада міністрів АР Крим, обласні та районні державні адміністрації —
для населених пунктів, які входять до складу двох і більше сільських,
селищних та міських рад.
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку, загальний строк розроблення,
погодження та затвердження Схеми не повинен перевищувати 12 місяців (з
дати прийняття рішення про її розроблення) без урахування строку
проведення передпроектних досліджень.
Порядком також передбачено, що зміни до Схеми вносяться відповідно
до правил розроблення, затвердження та погодження Схеми.
Крок перший. Розроблення Схеми
Розділом ІІ Порядку передбачена процедура розроблення Схеми.
Розробниками Схеми можуть бути виконавчі органи сільських, селищних та
міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,
Рада міністрів АР Крим, обласні та районні державні адміністрації.
Розробник здійснює розроблення Схеми самостійно або виступає
замовником розроблення Схеми на договірних засадах.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначені такі етапи розроблення Схеми, якщо
Розробник здійснює розроблення самостійно:

У разі ж якщо Розробник виступає замовником розроблення Схеми, її
розроблення здійснюється суб’єктом господарювання, який має досвід
роботи у сфері поводження з відходами — Виконавець, на підставі договору
за такими етапами:
9

об’єктів, які заплановані Схемою:

Для погодження вибору місць розміщення нових об’єктів, які заплановані
Схемою, подаються:

Крок другий. Погодження Схеми
Розділом ІІІ Порядку визначені правила погодження Схеми.
Заінтересованими органами, з якими має бути погоджена вже розроблена
Схема, є:

Для погодження Схеми подаються:

Зацікавлений орган вивчає подані Розробником або Виконавцем матеріали
і не пізніше ніж протягом 10 робочих днів після їх надходження погоджує
10

погодження згідно із зазначеним вище порядком.
Крок останній. Затвердження Схеми
Погоджена згідно з п. 1 розділу ІІІ цього Порядку Схема оформлюється
відповідним рішенням Розробника (Замовника) і оприлюднюється у засобах
масової інформації протягом 5 робочих днівпісля її затвердження.
Строк погодження та затвердження Схеми не повинен перевищувати трьох
місяців.
11
4. Захист населення від шкідливого впливу шуму.
Дотримання тиші в населених пунктах.
Чинне законодавство України з метою забезпечення комфортного
середовища для життєдіяльності людини, регулює, зокрема, і вимоги щодо
додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються
шумом.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і
здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні
найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за
свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
головним обов’язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади
та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня
2006 року № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів
України від 8 жовтня 1992 р. № 572» у приміщеннях житлових будинків
заборонено: голосно співати і кричати, користуватися
звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму
з двадцять другої до восьмої години; проводити у робочі дні з двадцять
першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово
ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач
(орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних
робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про
початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир
ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та
неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення
будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 22.02.2019 року № 463
затверджені Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в
приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової
забудови. У цих Державних санітарних нормах визначено допустимі рівні
шуму, що проникає в приміщення житлових і громадських будівель від
зовнішніх і внутрішніх джерел, а також допустимі рівні шуму на території
житлової забудови. Санітарні норми не поширюються на приміщення
спеціального призначення (радіо-, теле-, кіностудії тощо).
Відповідно до ст. 32 «Захист населення від шкідливого впливу шуму»
Закону України «Про систему громадського здоров’я»:
1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти
господарювання та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності
з метою запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу
на здоров’я людини зобов’язані:
12
1) здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні,
технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи із запобігання
утворенню та зниження шуму до рівнів, визначених державними медикосанітарними нормативами та правилами;
2) забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування,
торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу,
культури, під час проведення концертів, дискотек, масових святкових і
розважальних заходів дотримання рівнів звучання звуковідтворювальної
апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площах, а
також рівнів шуму у прилеглих до них житлових і нежитлових будівлях не
вище визначених державними медико-санітарними нормативами та
правилами;
3) вживати заходів для недопущення перевищення рівнів шуму, а також
шкідливого впливу інших фізичних факторів, зокрема під час руху
автомобільного транспорту в населених пунктах;
4) вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів
шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, у таких
приміщеннях і на таких територіях (захищених об’єктах):
у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території;
у приміщеннях закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних
закладів, закладів соціального захисту населення, надавачів соціальних
послуг, закладів освіти, культури;
у приміщеннях готелів і гуртожитків;
у приміщеннях закладів громадського харчування, торгівлі, побутового
обслуговування, розважального та грального бізнесу, розташованих у межах
населених пунктів;
у приміщеннях інших будівель і споруд, в яких постійно чи тимчасово
перебувають люди;
на територіях парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території
мікрорайонів і груп житлових будинків.
2. Шум на захищених об’єктах під час здійснення будь-яких видів
діяльності не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медикосанітарними нормативами для відповідного часу доби.
3. На захищених об’єктах із 22 години до 8 години забороняються
гучний спів і гучні вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою
та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків,
використання піротехнічних засобів.
4. Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що
супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 21 години до 8
години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар
приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт,
зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок таких
робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні
роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що
утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен
перевищувати державних медико-санітарних нормативів протягом усіх
періодів доби.
13
5. Передбачені частинами другою, третьою і четвертою цієї статті
вимоги щодо додержання тиші та обмеження певних видів діяльності, що
супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що
супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за
межі таких приміщень;
2) запобігання виникненню та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного
лиха, інших надзвичайних ситуацій;
3) надання невідкладної допомоги, запобігання або припинення
правопорушень;
4) запобігання крадіжкам, пожежам, а також виконання завдань
цивільної оборони;
5) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових
заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи
місцевого самоврядування;
6) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність
житлових і нежитлових громадських будівель, за умови вжиття вичерпних
заходів для максимального обмеження проникнення шуму до прилеглих
приміщень, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
7) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, дня
міста, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення
спортивних змагань.
6. Використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для
використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 забороняється.
Продаж та/або передача у будь-який спосіб феєрверків класів F2, F3, F4
забороняється. Продаж та/або передача у будь-який спосіб феєрверків класу
F1 особам, які не досягли 16 років, забороняється. Продаж та/або передача у
будь-який спосіб сценічних піротехнічних виробів класу Т1, інших
піротехнічних виробів класу P1 дозволяється лише особам, які досягли 18
років, а сценічних піротехнічних виробів класу Т2 та інших піротехнічних
виробів класу P2 - лише особам із спеціальною підготовкою. Класифікація
піротехнічних виробів та вимоги до осіб із спеціальною підготовкою
встановлюються Технічним регламентом піротехнічних виробів, що
затверджується Кабінетом Міністрів України.
7. Органи місцевого самоврядування затверджують правила додержання
тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням
особливостей окремих територій (зокрема курортних, лікувальнооздоровчих, рекреаційних, заповідних) встановлюють заборони та
обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням
шуму, а також визначають порядок проведення заходів з використанням
вибухових речовин та/або піротехнічних виробів.
8. Органи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог
санітарного законодавства у відповідній сфері здійснюють контроль за
додержанням суб’єктами господарювання, а також громадянами правил
додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, порядку та
правил, передбачених законодавством, щодо виробництва, зберігання,
перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів, інших
14
нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу
шуму.
Статтею 182 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі –
КУпАП) встановлено відповідальність за порушення вимог законодавчих та
інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого
впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських
місцях. Стаття 255 КУпАП встановлює, що Протоколи про адміністративне
правопорушення, передбачене статтею 182 КУпАП, мають право складати
уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної
поліції).
Після складання Протокол про адміністративне правопорушення
направляється посадовими особами органів внутрішніх справ (Національної
поліції) до державних органів, уповноважених законом розглядати такий
Протокол і приймати у встановлений законом строк певні рішення.
Протоколи про адміністративне правопорушення розглядаються
адміністративними комісіями при виконавчих органах місцевих рад та в
судах.
15
5. Вимоги санітарного законодавства щодо застосування
пестицидів і отрутохімікатів сільгоспвиробниками.
Державна політика України в сфері діяльності, пов'язаної
з пестицидами, базується на:
- пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони
навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту від
застосування пестицидів;
- безпеці для здоров'я людини і навколишнього середовища під
час виробництва, випробування і застосування пестицидів за умови
дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними
нормами, регламентами та іншими нормативними документами.
Основні документи, які регулюють транспортування, зберігання та
застосування пестицидів та отрутохімікатів це:
- Закон України «Про пестициди і агрохімікати»;
- ДСП 8.8.1.2.001-98 Державні санітарні правила транспортування,
зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві;
- ДСП 382-96 Державні санітарні правила авіаційного застосування
пестицидів і агрохімікатів в народному господарстві України.
Дані документи є частиною законодавства України та обов'язкові для
дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними
господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами.
Порушення вимог нормативних та законодавчіх актів тягне за собою
відповідальність відповідно до чинного Законодавства.

проведення кожної хімічної обробки суб’єкти підприємницької діяльності
повинні сповіщати голів сільських, селищних міських рад, ОТГ, власників
суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи
застосування пестицидів та агрохімікатів.
При отриманні повідомлення від агропідприємства, щодо
застосування пестицидів та агрохімікатів сільський, селищний голова,
голова ОТГ зобов’язаний:
- довести до відома (засобами інформування) мешканців села,
власників пасік, рибогосподарств, керівників лікувально – профілактичних
закладів на території населеного пункту про застосування пестицидів
агропідприємством;
- забезпечити контроль за проведенням заходів на території
населеного пункту.
Обробка рослин та інших об'єктів повинна здійснюватись
суворо за показаннями з обов'язковим врахуванням економічної межі
шкідливості, ступеню розвитку хвороб рослин і бур'янів, а також
прогнозу погоди.
16
Місцеві органи державної виконавчої влади разом з
іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та
проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного
забезпечення робіт, пов'язаних з застосуванням пестицидів.
Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні
(18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках.
Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у
похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10
град. С.
Виконання авіаційних робіт по застосуванню пестицидів у сільському
і лісовому господарстві повинно здійснюватися у відповідності до вимог
«Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і
агрохімікатів у народному господарстві України», ДСП 382-96,
затверджених наказом МОЗ України від 18.12.96 р. N 382.
Замовник авіаційно - хімічних робіт за три дні до початку авіаційних
обробок зобов'язаний оповістити населення даної місцевості (по радіо,
телебаченню, в пресі) про місце, терміни і час проведення авіаційних
обробок пестицидами та встановити спеціальні попереджувальні знаки
безпеки, із зазначенням кінцевого терміну очікування, на відстані 300 м від
оброблюваних площ.
Забороняються авіахімобробки пестицидами всіх груп токсичності
ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання,
місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду
(заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і
т. п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також
посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної
обробки (цибуля на перо, селера, кріп, огірки, томати, полуниця, малина, і
ін.), садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських
робіт.
Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами
допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с
(крупнокрапельне).
Застосування гербіцидів із поливною водою шляхом дощування
(гербігація) допускається при швидкості вітру до 4 м/с.
У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що
обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах
17

застосовані пестициди, і допуск на них людей дозволяється тільки після
закінчення строків, що гарантують їх безпеку у
відповідності до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених
до використання в Україні», Додатків до «Переліку...», інструкцій з
безпечного застосування пестицидів, регламентів зазначених в переліку
Державних гігієнічних нормативів «Допустимі рівні вмісту пестицидів у
сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони,
атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті» та в доповненнях до нього.
Не допускається випас худоби та птиці, а також сінокіс на оброблених
пестицидами ділянках на протязі періоду, визначеного «Переліком
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Під час роботи з препаратами забороняється курити, пити, вживати їжу.
У разі потрапляння пестициду на шкіру потрібно змити струменем
води, краще з милом, або зняти за допомогою тканини, а потім промити
шкіру достатньою кількістю води.
При надходженні пестициду в очі необхідно негайно добре промити їх
достатньою кількістю води, після чого звернутися за лікарською допомогою.
При отриманні звернень від громадян щодо порушення застосування
пестицидів потрібно ініціювати комісійний розгляд за участю
представників органів виконавчої влади, Національної поліції та
управління (відділу) ГУ Держпродспоживслужби в районі (місті). Діяти
згідно з вимогами чинного законодавства.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний
огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та
наряд на виконання робіт з пестицидами.
До роботи з пестицидами заборонено допускати осіб, які не досягли
18-річного віку, вагітних і жінок, що годують груддю. Діти шкільного та
дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених
ними площах.
Особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання,
фасування, навантаження, розвантаження, приготування робочих розчинів,
заправка апаратури, протруювання і сівба посівного матеріалу, його
фасування, транспортування і зберігання, навантаження і розвантаження, а
також фумігація, обприскування, обпилювання, внесення в ґрунт,
дезінсекція, дератизація та ін.) зобов'язані використовувати справні засоби
індивідуального захисту відповідно до ступеню небезпечності пестициду,
рекомендованих заходів безпеки при виконанні дій з препаратами та вимог
інструкцій по їх безпечному застосуванню.
Зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених
для цього складах.
Ширина санітарно-захисних зон для базисних складів встановлюється в
залежності від їхньої місткості:
18

Правила застосування пестицидів і агрохімікатів у сільському
господарстві для населення.
Громадянам, які займаються вирощуванням сільськогосподарських
культур на власних присадибних ділянках для правильного та безпечного
використання засобів захисту рослин на присадибних та дачних
ділянках слід дотримуватись основних правил:
- для обробки індивідуальних садів і городів в межі населеного пункту
застосовувати препарати, які дозволені для роздрібного продажу населенню
згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання
в Україні»;
- купувати засоби захисту рослин необхідно у офіційних
дистриб’юторів або спеціалізованих магазинах. Упаковка повинна бути
заводською, мати захисні елементи (голограми, захисні плівки, номер партії
тощо).
- зберігати препарати в закритих оригінальних упаковках в добре
вентильованому захищеному від сонця і вологи місці при температурі не
нижче 00С та не вище +350С. Зберігати засоби захисту рослин окремо від
продуктів харчування, кормів для тварин, питної води і різних предметів та
матеріалів господарського призначення;
- не допускати можливості доступу до препаратів дітей, домашніх
тварин;
- під час роботи з засобами захисту рослин не палити, не вживати
напої та їжу;
- дотримуватись загальних вимог індивідуального захисту органів
дихання та очей, шкіри рук, після проведення робіт ретельно мити з милом
руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг;
- роботи з засобами захисту рослин проводити в ранні ранкові (до 10)
і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках (3- 4 м/с);
- дотримуватись інструкцій щодо приготування розчинів;
- при потраплянні препарату або його розчину на шкіру – зняти
забруднений одяг, промити уражену ділянку теплою водою з милом або
слабким содовим розчином, при потраплянні в очі – ретельно промити їх
великою кількістю води;
- у разі підозри на отруєння відразу звернутися до лікаря, показати
лікарю етикетку від препарату або повідомити, яким засобом проводилась
обробка;
При проведенні обробок індивідуальних садів і городів засобами
захисту рослин, необхідно дотримуватися вимог ст. 103 «Зміст
добросусідства» Земельного кодексу України, відповідно якої власники та
19
землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи
використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення,
при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок
завдається найменше незручностей (в т.ч. неприємні запахи).
У відповідності до ст. 104 «Попередження шкідливого впливу на
сусідню земельну ділянку» вищевказаного кодексу України, власники та
землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення
діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до
шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки
та інше.
Дотримання вищезазначених правил є запорукою збереження власного
здоров’я та попередження забруднення навколишнього природнього
середовища!

« повернутися